Category / Дослідження міграції / Здоров'я
-
![Mehrgenerationenfamilie sitzt an einem Tisch]()
Міграція біженців і психічне здоров’я людей у приймаючій країні
З 1990-х років Німеччина пережила дві великі хвилі міграції біженців, спричинені збройними конфліктами й гуманітарними кризами (у 1991–1993 та 2015–2016 рр.). З припливом великої кількості шукачів притулку посилилися суспільні дебати, а критичне ставлення до міграції опинилося в центрі уваги ЗМІ та громадськості.
Які психологічні наслідки має така публічна присутність цієї теми? Чи може негативне ставлення до шукачів притулку діяти як фактори стресу та впливати на психічне здоров’я населення? Деякі люди повідомляють, наприклад, про занепокоєння своїм економічним становищем, побоювання втратити роботу або культурні зміни.
На перший погляд, такий зв’язок здається очевидним. Але, щоб виміряти прямі психологічні наслідки, дослідники проаналізували психічне здоров’я людей залежно від їхньої географічної близькості до шукачів притулку за місцем проживання. Аналіз ґрунтується на поєднанні даних опитувань, географічної інформації на рівні округів і даних про стан здоров’я, отриманих від медичних страхових компаній.
Результат: на сьогодні немає жодних доказів того, що психічне здоров’я населення змінюється внаслідок близькості до шукачів притулку. Отже, посилення міграції біженців не призводить до погіршення психологічного стану в приймаючій країні.Додаткова інформація
-
![Ein Mann, mit den Häden in den Taschen in einem Tunnel]()
Третина біженців страждає від самотності
27 % біженців у Німеччині заявляють, що часто або дуже часто відчувають себе самотніми. Крім того, такі риси характеру, як страх, серед них більш виражені, ніж серед інших біженців.
Аналіз даних дослідження показав, що більшість із них проживають у спільних помешканнях і відчувають себе менш бажаними, ніж ті, хто не заявляє про самотність. Зазвичай, менш самотніми є ті, хто живе разом із партнером або партнеркою і поза гуртожитком. Ті, хто користується консультаційними послугами або відвідує мовні курси, також рідше описують почуття самотності.
Крім того, досвід, отриманий на шляху до Німеччини, відіграє певну роль: якщо біженці зазнали сексуальних домагань, фізичного насильства, шантажу або ув’язнення, вони сильніше страждають від самотності.Додаткова інформація
…
-
![Три жінки та чоловік п'ють чай на вулиці]()
Біженці більше контактують із місцевими жителями
Соціальні контакти можуть бути корисними для біженців під час адаптації до нового місця проживання та, наприклад, допомогти в пошуку житла й роботи або вивченні нової мови. Це особливо стосується контактів з особами, які народилися в Німеччині й добре знайомими з наявними умовами.
Щорічна участь біженців у дослідженні «Leben in Deutschland» дозволяє проаналізувати розвиток контактів із представниками місцевого населення в динаміці. Водночас спостерігаються значні відмінності між чоловіками й жінками, які втекли з країни й шукали притулку в Німеччині в 2015/16 роках. До пандемії коронавірусу частка чоловіків-біженців, які щонайменше раз на тиждень контактували з німцями, постійно зростала, тоді як серед жінок-біженок такого зростання не спостерігалося. У зв’язку з пандемією контакти між представниками обох статей стали рідшими. Після пандемії позитивна динаміка серед чоловіків продовжилася, а жінки також значно більше контактували з місцевим населенням.Додаткова інформація
… -
![Мама з дітьми вдома перед ноутбуком]()
Відсутність догляду за дітьми перешкоджає працевлаштуванню
У другій половині 2023 року 22 % українських біженців у Німеччині мали оплачувану роботу, і ця тенденція зростає. Проте, біженці стикаються з низкою проблем, перш ніж вони зможуть працевлаштуватися. Крім бюрократичних перешкод у визнанні їхньої кваліфікації, доступно замало місць для догляду за дітьми. Це особливо впливає на працевлаштування матерів із маленькими дітьми: у 2023 році лише 23 % дітей віком до трьох років отримали місце в дитячому садку. До таких та інших висновків дійшли автори поточного звіту про опитування українських біженців у рамках проєкту «Leben in Deutschland».
Водночас потенціал біженців на ринку праці є високим: 75 % мають професійну або вищу освіту, а 95 % раніше працювали в Україні. Крім цього, рівень володіння німецькою мовою значно поліпшився у другій половині 2023 року порівняно з 2022 роком: Лише 10 % стверджують, що погано володіють або зовсім не володіють німецькою мовою.
«Сприяння альтернативним моделям догляду за дітьми могло б ліквідувати бар’єри й полегшити багатьом матерям вихід на ринок праці. Водночас вирішальну роль могли б відіграти кооперативні мережі догляду й волонтерські ініціативи», — вважає Забіне Цин, виконувачка обов’язків директора Sozio-oekonomisches Panel (SOEP), як називається дослідження «Leben in Deutschland» в науковому контексті.Додаткова інформація
… -
![Faru, die Kissen umklammert schaut aus dem Fenster]()
Українські біженці: високе психологічне навантаження
Наше дослідження показує, що українські біженці частіше страждають від психологічного стресу, ніж населення Німеччини загалом. У 2023 році 19% опитаних повідомляли про симптоми депресії, а 14% — про симптоми тривожного розладу. Водночас жінки частіше, ніж чоловіки, повідомляють про депресивні симптоми та/або тривожні розлади. Якщо порівняти різні вікові групи, можна помітити, що ці симптоми особливо часто зустрічаються у людей віком від 18 до 29 років.
Українці в Німеччині мають таке саме право на медичне обслуговування, як і місцеві жителі. Однак мовні бар’єри й заплутаність німецької системи охорони здоров’я можуть ускладнити отримання допомоги у сфері психічного здоров’я. Допомогти людям із проблемами психічного здоров’я можуть нові концепції, як-от медичні путівники або групи підтримки.Додаткова інформація
…
