Результати

Наскільки статки впливають на ключові життєві рішення, як-от спільне життя та шлюб? Нещодавній аналіз продемонстрував, що саме власне житло має вирішальне значення для планування сім’ї в Німеччині.

Жінки набагато частіше з’їжджаються зі своїм партнером та одружуються, якщо вони володіють будинком або квартирою. Цей ефект менш виражений, коли йдеться про спільне власне житло. Це свідчить про те, що жінки вважають власну фінансову незалежність головним чинником планування сім’ї.

Додаткова інформація

Lersch, Philipp M.: Wealth and Family Formation: Insights from First Cohabitation, Marriage, and Birth in Germany (англійською мовою). European Journal of Population 41, 16 (2025).

…

Коли люди з’їжджаються разом як пара, перший рік після цього вони задоволені найбільше. Це стало результатом аналізу даних дослідження. Починаючи з другого року й далі, їхня задоволеність не зростає, але показники досі більші, ніж до спільного проживання.

У короткостроковій і середньостроковій перспективі спільне проживання робить людей задоволенішими. Натомість це не має жодного впливу на партнерів, які вже мали стосунки за рік до спільного проживання. Вони вже досягли вищого рівня задоволеності, увійшовши в стосунки. Дослідники припускають, що центральним емоційним переломним моментом є самі стосунки, а спільне життя лише зміцнює добробут ще більше.

Додаткова інформація

El-Awad, Usama, Robert Eves, Justin Hachenberger, Theresa M. Entringer, Robin Goodwin, Anu Realo, Sakari Lemola: Mapping Life Satisfaction Over the First Years of Cohabitation Among Former Singles Living Alone in UK and Germany (англійською мовою). Journal of Personality (2025).

…

Наскільки високою є нерівність у заробітній платні й доходах і яким є ризик бідності для певних груп суспільства? «Leben in Deutschland» — це важлива основа для відповідей на ці запитання.

Нещодавній аналіз показує, що висока інфляція останніх років знизила як реальну заробітну платню, так і наявний дохід — й це вперше з 2013 року. Попереднє стабільне зростання сповільнилося. Крім того, нерівність у погодинній оплаті праці повернулася до рівня, який спостерігався наприкінці 1990-х років. Також раніше спостерігалося зростання чистих доходів, яке останнім часом не продовжувалося.

Певні групи населення залишаються під високим ризиком бідності, зокрема біженці й безробітні. Однак, оскільки інтеграція біженців на ринку праці демонструє позитивну динаміку, ризик бідності для цієї групи незабаром може зменшитися.

Додаткова інформація

Grabka, Markus M.: Armutsrisiko stagniert, ist aber bei Menschen mit Migrationshintergrund und Erwerbslosen weiterhin hoch (німецькою мовою). DIW-Wochenbericht 42/2025, стор. 663–671.…

Протягом кількох десятиліть житлова площа на душу населення в Німеччині постійно зростає. Що пізніше людина народилася, то більша житлова площа їй доступна. Наприклад, люди, народжені в 1990 році, проживають на житловій площі в середньому на 10 % більше, ніж ті, хто народився в 1970 році, коли вони були такого самого віку 20 років тому.

Це не тому, що люди мають більше статків. Скоріше, зросли очікування щодо розміру власної житлової площі. Водночас люди віком понад 61 рік усе частіше заявляють, що їхня житлова площа завелика. Про це свідчать дані дослідження «Leben in Deutschland» із середини 2000-х років.

Питання полягає в тому, чи зможе суспільство виправдати підвищені очікування. Якщо йдеться про «надмірне споживання» життєвого простору, допомогти можуть регуляторні заходи. Адже саме домогосподарства з низьким рівнем доходу страждають від значного зростання вартості житла. Зворотна тенденція до збільшення житлової площі могла б полегшити ситуацію.

Додаткова інформація

Hein, Simon und Tobias Kuhnimhof: Unravelling cohort effects in consumption of living space by German households (англійською мовою). Housing Studies 1-27 (2025).

…

З 1990-х років Німеччина пережила дві великі хвилі міграції біженців, спричинені збройними конфліктами й гуманітарними кризами (у 1991–1993 та 2015–2016 рр.). З припливом великої кількості шукачів притулку посилилися суспільні дебати, а критичне ставлення до міграції опинилося в центрі уваги ЗМІ та громадськості.

Які психологічні наслідки має така публічна присутність цієї теми? Чи може негативне ставлення до шукачів притулку діяти як фактори стресу та впливати на психічне здоров’я населення? Деякі люди повідомляють, наприклад, про занепокоєння своїм економічним становищем, побоювання втратити роботу або культурні зміни.

На перший погляд, такий зв’язок здається очевидним. Але, щоб виміряти прямі психологічні наслідки, дослідники проаналізували психічне здоров’я людей залежно від їхньої географічної близькості до шукачів притулку за місцем проживання. Аналіз ґрунтується на поєднанні даних опитувань, географічної інформації на рівні округів і даних про стан здоров’я, отриманих від медичних страхових компаній.

Результат: на сьогодні немає жодних доказів того, що психічне здоров’я населення змінюється внаслідок близькості до шукачів притулку. Отже, посилення міграції біженців не призводить до погіршення психологічного стану в приймаючій країні.

Додаткова інформація

Bharadwaj, Prashant, Daniel Graeber, Stephanie Khoury, Christian P.R. Schmid: Asylum seekers and host country mental health: Evidence from Germany and Switzerland (англійською мовою),
Journal of Development Economics, 178 (2026).…

27 % біженців у Німеччині заявляють, що часто або дуже часто відчувають себе самотніми. Крім того, такі риси характеру, як страх, серед них більш виражені, ніж серед інших біженців.

Аналіз даних дослідження показав, що більшість із них проживають у спільних помешканнях і відчувають себе менш бажаними, ніж ті, хто не заявляє про самотність. Зазвичай, менш самотніми є ті, хто живе разом із партнером або партнеркою і поза гуртожитком. Ті, хто користується консультаційними послугами або відвідує мовні курси, також рідше описують почуття самотності.

Крім того, досвід, отриманий на шляху до Німеччини, відіграє певну роль: якщо біженці зазнали сексуальних домагань, фізичного насильства, шантажу або ув’язнення, вони сильніше страждають від самотності.

Додаткова інформація

Hajji, Rahim: Loneliness among refugees in Germany – On the significance of flight, host country conditions and personality traits (англійською мовою). Journal of Public Health (2025).

…

Відомо, що жінки перебувають у нерівному становищі на ринку праці через так званий «гендерний розрив в оплаті праці»: як свідчать попередні результати дослідження «Leben in Deutschland», різниця між середнім доходом чоловіків і жінок сягає 18 %. Вчені дослідили, наскільки існують відмінності між статями, коли йдеться про майно й підвищення добробуту.

Якщо розглядати тривалий період, то виходить чіткий результат: чоловіки й жінки накопичують майно протягом життя по-різному. Протягом трудового життя чоловіки в середньому отримують більше майна у вигляді дарунків і спадщини, ніж жінки. Жінки отримують більші суми пізніше, переважно після смерті своїх чоловіків. На відміну від чоловіків, жінки мають менше можливостей для раннього збільшення свого майна, наприклад, шляхом довгострокових інвестицій або підприємницької діяльності.

Додаткова інформація

Charlotte Bartels, Eva Sierminska, Carsten Schröder: Wealth Creators or Inheritors? Unpacking the Gender Wealth Gap from Bottom To Top and Young to Old (англійською мовою). У: Economics Letters 246 (2025)

Усі результати в огляді

В останні роки тема самотності дедалі більше привертає увагу політиків і суспільства. Хоча самотність сама по собі не є хворобою, вона може спричинити виникнення або погіршення різних психічних і фізичних захворювань. Тому самотність дедалі частіше розглядається як проблема всього суспільства.

Коли дослідники на основі даних «Leben in Deutschland» визначають, наскільки люди є самотніми, вони враховують три суб’єктивно сприйняті аспекти самотності: самотність, ізоляція і відчуження. Але ці аспекти мають різний ступінь вираженості: так, останнім часом 56 % людей повідомили, що відчувають себе самотніми; лише 20 % указали на ізоляцію, а 28 % — на відчуження.

Дослідники дослідили, чи існують регіональні відмінності в Німеччині щодо поширеності ознак самотності. За результатами дослідження, самотність особливо часто відчувають люди з західної і південної частин Німеччини. До речі, згідно з дослідженням, самотність особливо сильно відчувають жінки.

Найвищий ризик самотності мають чоловіки з низьким рівнем доходу. Такі аналізи допомагають ефективно боротися з самотністю, наприклад, шляхом прицільної роботи з групами ризику й підвищення обізнаності лікарів і медичного персоналу.

Додаткова інформація

Theresa Entringer, Linda Kumrow, Barbara Stacherl: Einsamkeit in Deutschland: die gefährdetste Gruppe sind Menschen mit niedrigem Einkommen (німецькою мовою). DIW Wochenbericht 5/2025, стор. 59–67.

ZEIT Online: Menschen mit geringem Einkommen sind häufiger einsam (німецькою мовою)

Усі результати в огляді

Соціальні контакти можуть бути корисними для біженців під час адаптації до нового місця проживання та, наприклад, допомогти в пошуку житла й роботи або вивченні нової мови. Це особливо стосується контактів з особами, які народилися в Німеччині й добре знайомими з наявними умовами.

Щорічна участь біженців у дослідженні «Leben in Deutschland» дозволяє проаналізувати розвиток контактів із представниками місцевого населення в динаміці. Водночас спостерігаються значні відмінності між чоловіками й жінками, які втекли з країни й шукали притулку в Німеччині в 2015/16 роках. До пандемії коронавірусу частка чоловіків-біженців, які щонайменше раз на тиждень контактували з німцями, постійно зростала, тоді як серед жінок-біженок такого зростання не спостерігалося. У зв’язку з пандемією контакти між представниками обох статей стали рідшими. Після пандемії позитивна динаміка серед чоловіків продовжилася, а жінки також значно більше контактували з місцевим населенням.

Додаткова інформація

Eckhard, J. & Siegert, M. (2024). Soziale Isolation und Einsamkeit bei Geflüchteten in Deutschland (Forschungsbericht 50) (німецькою мовою). Nürnberg. Bundesamt für Migration und Flüchtlinge.

Усі результати в огляді

Від яких факторів залежить, чи отримають люди з депресивними симптомами відповідний діагноз? Дослідники вивчили це питання, використовуючи дані з дослідження «Leben in Deutschland».

Вони дійшли такого висновку: офіційний діагноз частіше ставлять людям із гіршим фізичним і психічним здоров’ям, жінкам, літнім людям, а також тим, хто страждає на неврози або є безробітними. Одним із пояснень є те, що ці групи, особливо люди з наявними порушеннями здоров’я, частіше звертаються до лікаря й тому частіше отримують діагноз. Інакше справа виглядає у чоловіків, людей із хорошим фізичним і психічним здоров’ям або тих, хто має стабільну роботу. У них депресія діагностується рідше.

За даними дослідників, жінки частіше звертаються по медичну допомогу після появи симптомів, ніж чоловіки. Це пов’язано з гендерними уявленнями про психічні захворювання, які характерні для жінок. Проте, деякі результати дослідження вказують також і на те, що лікарі схильні діагностувати депресію у жінок та інших типових груп ризику частіше, ніж, наприклад, у чоловіків.

Додаткова інформація

Stacherl, B., Entringer, T. M.: From feeling depressed to getting diagnosed: Determinants of a diagnosis of depression after experiencing symptoms (англійською мовою). International Journal of Social Psychiatry. 2024;0(0).

Усі результати в огляді

Сектор низькооплачуваної праці в Німеччині продовжує скорочуватися. Це результат нещодавнього аналізу валової погодинної заробітної платні й чистих доходів домогосподарств із використанням даних дослідження «Leben in Deutschland». У 2022 році лише 18,5 % усіх найманих працівників мали основну зайнятість у секторі низькооплачуваної праці — це найнижчий показник із початку нового тисячоліття. У Східній Німеччині ця частка навіть упала на 14 відсоткових пунктів до 24 %.

Через стрімке зростання інфляції загальна валова погодинна заробітна платні знизилася, але не в секторі низькооплачуваної праці. У 2022 році поріг мінімальної заробітної платні становив 13,60 євро брутто за годину. За словами автора дослідження Маркуса М. Грабки (Markus M. Grabka) з Sozio-oekonomisches Panel, ризик бідності також продовжує знижуватися, особливо в Східній Німеччині та серед одиноких батьків.

Додаткова інформація

Grabka, Markus M.: Armutsrisiko – Alleinerziehende seltener von Armut bedroht (німецькою мовою), У: DIW-Wochenbericht 8/2025, стор. 103–113.

Усі результати в огляді

У другій половині 2023 року 22 % українських біженців у Німеччині мали оплачувану роботу, і ця тенденція зростає. Проте, біженці стикаються з низкою проблем, перш ніж вони зможуть працевлаштуватися. Крім бюрократичних перешкод у визнанні їхньої кваліфікації, доступно замало місць для догляду за дітьми. Це особливо впливає на працевлаштування матерів із маленькими дітьми: у 2023 році лише 23 % дітей віком до трьох років отримали місце в дитячому садку. До таких та інших висновків дійшли автори поточного звіту про опитування українських біженців у рамках проєкту «Leben in Deutschland».

Водночас потенціал біженців на ринку праці є високим: 75 % мають професійну або вищу освіту, а 95 % раніше працювали в Україні. Крім цього, рівень володіння німецькою мовою значно поліпшився у другій половині 2023 року порівняно з 2022 роком: Лише 10 % стверджують, що погано володіють або зовсім не володіють німецькою мовою.

«Сприяння альтернативним моделям догляду за дітьми могло б ліквідувати бар’єри й полегшити багатьом матерям вихід на ринок праці. Водночас вирішальну роль могли б відіграти кооперативні мережі догляду й волонтерські ініціативи», — вважає Забіне Цин, виконувачка обов’язків директора Sozio-oekonomisches Panel (SOEP), як називається дослідження «Leben in Deutschland» в науковому контексті.

Додаткова інформація

Kosyakova, Yuliya, Nina Rother, Sabine Zinn: Lebenssituation und Teilhabe ukrainischer Geflüchteter in Deutschland: Ergebnisse der IAB-BAMF-SOEP-Befragung (німецькою мовою).

Усі результати в огляді

Під час пандемії Covid-19 психічне здоров’я батьків постраждало особливо сильно. Дослідники з’ясували, що батьки почувалися ліпше, якщо вони оцінювали соціальну згуртованість у своєму оточенні під час пандемії як сильну. На них менше вплинув стрес, спричинений пандемією, знизився ризик депресії та інших психічних захворювань. Це показав аналіз даних дослідження «Leben in Deutschland».

Однак, якщо батьки оцінювали соціальну згуртованість як високу навіть до пандемії, це суттєво не захистило їх від стресу під час пандемії. Тому автори рекомендують вживати заходів для зміцнення соціальної згуртованості, особливо під час пандемії, щоб полегшити навантаження, зокрема, на батьків.

Додаткова інформація

Alaze, A., Heidinger, E., Razum, O., & Sauzet, O. (2025). Does perceived social cohesion moderate the effect of parental stressors on depressive symptoms? A longitudinal, multi-level analysis before and during the COVID-19 pandemic (англійською мовою). Journal of Mental Health, 1–9.

Усі результати в огляді

Наше дослідження показує, що українські біженці частіше страждають від психологічного стресу, ніж населення Німеччини загалом. У 2023 році 19% опитаних повідомляли про симптоми депресії, а 14% — про симптоми тривожного розладу. Водночас жінки частіше, ніж чоловіки, повідомляють про депресивні симптоми та/або тривожні розлади. Якщо порівняти різні вікові групи, можна помітити, що ці симптоми особливо часто зустрічаються у людей віком від 18 до 29 років.

Українці в Німеччині мають таке саме право на медичне обслуговування, як і місцеві жителі. Однак мовні бар’єри й заплутаність німецької системи охорони здоров’я можуть ускладнити отримання допомоги у сфері психічного здоров’я. Допомогти людям із проблемами психічного здоров’я можуть нові концепції, як-от медичні путівники або групи підтримки.

Додаткова інформація

Kosyakova, Yuliya, Nina Rother, Sabine Zinn: Lebenssituation und Teilhabe ukrainischer Geflüchteter in Deutschland: Ergebnisse der IAB-BAMF-SOEP-Befragung (німецькою мовою).

Усі результати в огляді

Дебати про безумовний базовий дохід (ББД) вже роками поляризує суспільство: що означало б для економіки, політики та суспільства, якби всі люди щомісяця отримували фіксовану суму, незалежно від того, працюють вони чи ні?

Завдяки польовому дослідженню в рамках проєкту «Leben in Deutschland» дослідники змогли зібрати цікаві наукові дані з цього приводу: 107 осіб протягом трьох років щомісяця отримували 1200 євро й перебували під наглядом групи науковців. Результат: всупереч застереженням критиків, одержувачі грошей аж ніяк не відійшли від ринку праці, а навпаки, більшість із них продовжували працювати, як і раніше. Третина грошових виплат була заощаджена, половина пішла на споживання. Вісім відсотків було витрачено на друзів і родичів або на благодійність.

Середній рівень задоволеності учасників дослідження своїм життям значно зріс — ефект, який зберігався протягом усього дослідження. На думку авторів дослідження, базовий дохід має потенціал для довгострокового позитивного впливу на психічне здоров’я і самопочуття. Це, в свою чергу, може позитивно вплинути на поведінку на ринку праці і, зрештою, навіть підвищити продуктивність.

Додаткова інформація

Bohmann, S., Fiedler, S., Kasy, M., Schupp, J., Schwerter, F.: Pilotprojekt Grundeinkommen: kein Rückzug vom Arbeitsmarkt, aber bessere mentale Gesundheit (німецькою мовою). DIW-Wochenbericht 15/2025, стор. 221–229.

Документальний серіал „Der große Traum: Geld für alle“ на rbb (німецькою мовою)

Усі результати в огляді

Частка власників житла в Німеччині є дуже низькою в порівнянні з іншими країнами ОЕСР. Одне можна сказати напевно: люди, чиї батьки належать до вищого соціального класу, мають більше шансів стати власниками будинку, ніж ті, чиї батьки походять з нижчого соціального класу. Це сприяє подальшій нерівності, передусім у розвитку майнового стану.

Дослідники використали дані з «Leben in Deutschland», щоб дослідити роль, яку відіграє передача багатства молодому поколінню, наприклад у вигляді спадщини та подарунків. Результат: такі передачі значною мірою сприяють придбанню житла, часто вже протягом року. Навіть якщо очікується, що передача батьківського майна відбудеться в майбутньому, ймовірність придбання житла значно зростає.

Додаткова інформація

Dräger, J., Müller, N, Pforr, K.: The Keys to the House – How Wealth Transfers Stratify Homeownership Opportunities (англійською мовою). У: Social Science Research 129 (2025).

Усі результати в огляді